Print Friendly

Ще один приклад некритичного запозичення термінів російськомовних версій нормативних документів МКС.

Прочитав, що “відповідно до Правила 68 процесуальних правил МКС, прокурор та сторона захисту повинні мати «можливість спостерігати за свідком під час здійснення [аудіо або відео] запису» його показань (див. с. 314 звіту про МКС).

Дійсно, це твердження відповідає російськомовній версії Правил («Прокурор, и защита имели возможность наблюдать за свидетелем»).
У процесуалістів може виникнути питання – навіщо сторонам «спостерігати за свідком»?

Я вже писав, що у разі сумнівів, російськомовні версії нормативних документів МКС необхідно звіряти з англомовними.

В цьому випадку, в англомовній версії ст. 68 Правил йдеться не про спостереження, а допит (examination) свідка. 

Print Friendly

У зв'язку з ратифікацією Статуту МКС, проект закону (11484 від 15.08.24) пропонує доповнити ККУ статтею 31-1 яка, очевидно, повинна була відтворити статтю  ст. 28 Статуту.

Однак запропоновані доповнення явно не узгоджуються зі Статутом МКС.

Стаття 28 Статуту передбачає особливий тип відповідальності за злочини, що підпадають під юрисдикцію МКС. Тобто йдеться не тільки про воєнні злочини, але і злочини проти людства* та геноцид.

Стаття 28 розрізняє дві групи осіб:

 - військові командири (commanders) та інші особи, які фактично діють як військові командири - ст. 28(а);

 - цивільне керівництво (superiors) - ст. 28(b).Ст. 28(b) може застосовуватися до міністрів, політичних та інших цивільних лідерів. Їх відповідальність за цією статтею наступає не тільки за воєнні злочини.
Наприклад, Президент Караджич був засуджений за невжиття необхідних та належних заходів для покарання за геноцид у Сребрениці саме як superior.
(Тому виглядає невдалим використання для цієї групи терміну «начальники», скопійованого з російськомовної версії Статуту).

Особи першої групи несуть відповідальність якщо вони знали, або, зважаючи на обставини, що склалися на той час, повинні були знати, що сили під їх командуванням вчиняють або збираються вчинити злочини.

Особи другої групи несуть відповідальність, якщо вони знали, або свідомо проігнорували інформацію, яка явно вказувала на те, що підлеглі вчиняють або збираються вчинити злочини.

У проекті ж закону, яким пропонується доповнити ККУ статтею 31-1, таке розрізнення між двома групами чомусь відсутнє.

Згідно з проектом, як особи першої групи (п. 1, ст. 31-1), так і особи другої групи (п. 2, ст. 31-1) несуть відповідальність, якщо вони «достовірно знали або свідомо проігнорували інформацію, яка явно вказувала на те, що підлеглі вчиняли або мала намір учинити злочини».

Крім того, автори запропонованої ст. 31-1 додали в п. 2 термін «достовірно» («достовірно знали»), якого нема в Статуті МКС.

До речі, ці спотворення Статуту відсутні навіть в його російськомовній версії.

*Див. "Злочини проти людства чи людяності?"

Print Friendly

Оновлено 18.11.2025

Щодо обговорення тлумачення терміну «humanity» в «crimes against humanity». 

Зокрема, в коментарях можна зустріти думку про те, що об’єктом цього злочину є «гуманність», тому йдеться про «людяність».

В коментарях можна також зустріти аргумент: «Якщо ми виключаємо значення “людяність” в humanity, то незрозуміло чому далі стаття містить “other inhumane acts”».

Щодо подібних аргументів, то достатньо згадати, що умисне вбивство та катування є нелюдськими діяннями. Але ККУ відносить ці злочини до кримінальних правопорушень «проти життя та здоров'я особи», а не проти людяності.

Об’єктом умисного вбивства є життя особи, а не людяність. Основним безпосереднім об’єктом катування є здоров’я особи, а не людяність.

Також висловлюється думка, що «humanity» означає як людяність, так і людство, тому допустимі обидва варіанти – людство та людяність. Мовляв, «обидва переклади мають право на існування».

На це можна зауважити, що у законі не може бути невизначеності щодо об’єкта злочину, Об'єктом може бути або людство або людяність.
При цьому, визнання доброти/людяності об'єктом злочину було б явно незвичайною і дивною новацією у кримінальному праві.

Крім того, на відміну від «humanity», яке може означати як «mankind» (людство), так і «humaneness» (людяність), в українській мові такого «універсального» слова нема. Ці слова не є синонімами й мають різне значення.

Тлумачення терміну«humanity» у міжнародній практиці:

- Суддя Нюрнберзького міжнародного військового трибуналу Donnedieu de Vabres: поняття «людство» (humankind) є «найбільш відповідним», оскільки воно відносить «злочини проти humanity» до порушень міжнародного права, на відміну від значення, яке походить з німецької мови, а саме menschlichkeit (людські почуття).

- 1986, Спеціальний доповідач Комісії міжнародного права ООН (КМП) Doudou Thiam: «у терміні “злочини проти humanity” слово “humanity” означає людський рід в цілому і в його різних індивідуальних і колективних проявах».

- 1989, КМП: «загальновизнано, що слово “humanity” слід тлумачити як таке, що означає “людський рід”, а не як моральне поняття, протилежністю, якого є «нелюдськість».

- 1989, на тій же сесії, член КМП від СРСР Барсегов: «спустя 30 лет, когда создавался Устав Нюрнбергского трибунала, очевидно, при обратном переводе русское выражение было переведено неудачно. Это создавало предпосылки для оценки Трибуналом всех преступлений с точки зрения «человечности».

- 2017, 2019, КМП у своїх коментарях до проекту статей про злочини проти humanity знову підкреслила, що «протягом історії мільйони людей стали жертвами діянь, які глибоко шокують совість людства. Коли такі діяння через свою тяжкість становлять кричущі напади на саме людство, вони кваліфікуються як злочини  проти humanity».

- 1996, 1997, Судді МКТЮ (справа Erdemovic): порушення, які підпадають під злочини проти humanity, на відміну від ординарного (ordinary) права, «більше не спрямовані на фізичне благополуччя лише жертви, а на людство в цілому».
«В той час як норми, що забороняють воєнні злочини, стосуються злочинної поведінки злочинця по відношенню до безпосереднього об’єкту захисту, норми, що забороняють злочини проти humanity, стосуються поведінки злочинця не лише проти безпосередньої жертви, але й проти всього людства».

 Про роль перекладачів.

Колишній старший редактор служби російського письмового перекладу Секретаріату ООН Юрій Торопін, вважав, що «разнобой в переводе этого термина [в міжнародно-правових документах], сохраняющийся на протяжении десятилетий, объясняется чисто техническими причинами, то есть компетентностью и условиями работы переводчиков, и предпочтениями русской делегации на переговорах».

 ----------------

Посилання на відповідні джерела є в моїй журнальній публікації, лінк до якої можна знайти тут: https://interjustice.blogspot.com/2018/11/journal-of-international-criminal.html

Print Friendly

У нещодавній публікації BBC (Україна) йдеться про «тисячі українських цивільних», які утримуються «у колоніях та слідчих ізоляторах Росії, а також на окупованих нею територіях […] без звинувачень, слідчих дій, судів та строку звільнення».
В статті вони розглядаються як «цивільні полонені» або «цивільні заручники». Відзначається, що «правових інструментів тут не існує» і що «розробляється законопроєкт щодо цивільного полону».

Фактично ж, беручи до уваги масштаби цих дій, мова може йти про потерпілих від злочинів проти людства. А саме, свавільне тримання під вартою (див. ст. 7.1(е) Статуту МКС) та, в багатьох випадках, насильницьке зникнення людей (див. ст. 7(1)(h) Статуту МКС).

Доповнення: 

Треба мати на увазі, що, як зауважує МКЧХ, «під час міжнародного збройного конфлікту цивільні особи, які перебувають під захистом, можуть бути інтерновані, тобто піддані некримінальному арешту та триманню під вартою на підставі серйозної загрози, яку їхня діяльність становить для безпеки органу, що їх тримає.
Таким чином, інтернування є заходом безпеки та не може використовуватися як форма покарання. Це означає, що кожна інтернована особа має бути звільнена, як тільки зникнуть причини, що зумовили її інтернування. Крім того, рішення про інтернування має прийматися в індивідуальному порядку, і не можна інтернувати цілі групи цивільних осіб колективно.
Четверта Женевська конвенція 1949 року надає широкий захист цивільним інтернованим особам під час міжнародних збройних конфліктів».

Print Friendly

На доповнення до допису щодо угод про визнання винуватості в міжнародних трибуналах .

Витяги з угоди про визнання винуватості в справі Ranko Cesic:
(Оригінал угоди: https://www.icty.org/x/cases/cesic/custom4/en/ces-plea03108-e.pdf)

 
…
10. Ця Угода ґрунтується на згоді Ranko Cesic співпрацювати з Офісом Прокурора. Ця співпраця включає дачу повного та вичерпного інтерв’ю Офісу Прокурора щодо його обізнаності про воєнні злочини та інші порушення міжнародного гуманітарного права в Брчко та навколо нього під час збройного конфлікту в Боснії та Герцеговині. Він також погоджується бути відвертим і правдивим та вільно відповідати на всі запитання, поставлені йому співробітниками ОП стосовно цих питань. Він також погоджується давати свідчення у майбутніх судових провадженнях у Трибуналі, якщо для цього його викличе ОП.

11. В обмін на визнання Ranko Cesic своєї винуватості за пунктами з 1 по 12 [обвинувального акту], а також на його суттєву співпрацю, Офіс Прокурора рекомендуватиме Судовій Палаті призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк від тринадцяти (13) до вісімнадцяти (18) років.

12. Ranko Cesic розуміє, що відповідно до статті 101 [Процесуальних Правил], якщо його визнають винним у судовому процесі за будь-яким з пунктів обвинувачення, йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі включаючи довічне позбавлення волі.  

13. Ranko Cesic розуміє, що відповідно до статті 62 ter (B) [Процесуальних Правил] рекомендація Обвинувачення щодо конкретного покарання не є обов’язковою для Судової Палати та що Судова Палата може засудити обвинуваченого до будь-якого строку, який вона вважатиме належним.

14. Ranko Cesic погоджується з тим, що він не оскаржуватиме вирок, винесений Судовою Палатою, якщо вирок не перевищує рекомендований Обвинуваченням діапазон. Прокурор погоджується з тим, що ОП не оскаржуватиме будь-який вирок, винесений у рекомендованому діапазоні від тринадцяти (13) до вісімнадцяти (18) років.

…
20. Ranko Cesic підтверджує, що він уклав цю Угоду вільно і добровільно, що ніхто не погрожував йому, щоб змусити його укласти цю угоду про визнання винуватості, і що єдині обіцянки, дані йому, - це обіцянки, викладені в цій Угоді.

21. За винятком прямо зазначених у цьому документі, не існує жодних додаткових обіцянок, домовленостей чи угод між Офісом Прокурора та Ranko Cesic або його адвокатом.
…

Див. також "Соглашение о признании вины в международных трибуналах ООН".

Print Friendly

(Див. україномовну версію)

Согласно УПК Украины доказательства со стороны обвинения исследуются в первую очередь, со стороны защиты - во вторую (ч. 1 ст. 349).

В состязательных системах процесса, а также в практике международных трибуналов и МУС существует также процедура prosecution evidence in rebuttal. При определенных условиях после завершения представления доказательств защитой суд может разрешить прокурору представить доказательства в опровержение (evidence in rebuttal).

Одним из таких условий является представление защитой доказательств, которые обвинитель не мог предвидеть. Поэтому доказательства, касающиеся фундаментальных частей обвинения не

Print Friendly

(См. русскоязычную версию)

Згідно з КПК України докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, зі сторони захисту – у другу (ч. 1 ст. 349)

В змагальних системах процесу, а також у практиці міжнародних трибуналів і МКС існує також процедура prosecution evidence in rebuttal. За певних умов після завершення представлення доказів захистом суд може дозволити прокурору представити докази у спростування (evidence in rebuttal).
Однією з таких умов є подання захистом доказів, які обвинувач не міг передбачити. Тому докази,

Print Friendly

(Див. українськомовну версію)

В публикациях по уголовному процессу можно встретить ссылку на Правило 68 Процессуальных Правил МУС. Согласно этому Правилу, Судебная Палата может разрешить представить ранее записанное с помощью аудио- или видеотехники показание свидетеля либо запись или иные документальные доказательства таких показаний, «когда свидетель, который дал записанные ранее показания, находится в Судебной Палате, не возражает против представления записанных ранее показаний, а прокурор, защита и Палата имеют возможность наблюдать за свидетелем во время разбирательства».
(См., например, с. 72 здесь).

Возникает вопрос: зачем судьям, прокурору и защите наблюдать за присутствующим в суде свидетелем, который уже дал свои показания ранее?

Print Friendly

В публикациях по уголовному процессу как российских, так и украинских авторов можно встретить утверждения, что в международных правовых актах используются термины «уголовное преследование» и «судебное преследование». При этом, авторы публикаций по-разному толкуют содержание этих терминов.

Print Friendly

В деле бывшего президента Украины адвокаты утверждают, что следователи ГБР якобы намереваются провести перекрестный допрос между подозреваемыми (см. здесь).
Трудно найти объяснение таким утверждениям. В состязательных системах процесса, как и по УПК Украины, перекрестный допрос проводится лишь в суде. При этом, свидетели подвергаются перекрестному допросу соответствующей стороной процесса: обвинитель подвергает перекрестному допросу свидетелей защиты, а защитник - свидетелей обвинения.

Print Friendly

Раніше я вже писав про позицію нідерландської прокуратури у вступній промові у березні 2020 щодо статусу збройних формувань та доктрину помилки у факті (див. тут). 

Наприкінці грудня минулого року прокурори виступили з завершальною промовою. Суд, що розглядає справу, опублікував на своєму сайті короткий виклад промови. Ось деякі витяги з нього: