19.2.19
Обережно, оманливий заголовок
Print Friendly
На одному з юридичних сайтів з’явилась публікація про рішення ЄСПЛ (O'Neill v. the United Kingdom) під заголовком: «Справу закрито… Але зібрані докази можуть бути використані для іншого обвинувачення» (див. тут).
Якщо вірити заголовку, в рішенні ЄСПЛ йдеться про дві справи: в першій – «справу» було «закрито»; в другій – докази з тієї справи були використані проти тієї ж особи «для іншого обвинувачення».
При цьому, автори публікації посилаються на свій переклад прес-релізу ЄСПЛ (див. тут).
З перекладу складається враження, що обвинуваченого нібито було виправдано в суді першої інстанції.
Після цього суддя першої інстанції дозволив присяжним використовувати докази щодо цього обвинувачення для підтвердження інших звинувачень. Присяжні визнали обвинуваченого винним «за рештою трьома обвинуваченнями».
Насправді ж, в рішенні ЄСПЛ йдеться про розгляд судом присяжних лише однієї справи в одному і тому ж процесі.
В ході розгляду справи, після завершення подання доказів прокурором, захист заявив клопотання «no case to answer» по одному з чотирьох епізодів.
Потім розгляд справи було продовжено (захист представив свої докази по залишившимся трьом епізодам).
Після цього присяжні визнали обвинуваченого винним по цім трьом епізодам.
ЄСПЛ не знайшов порушень прав заявника.
Зокрема, в рішенні вказано, що суддя в інструктажі присяжним не висловлював своєї думки щодо винуватості особи.
Крім того, той факт що присяжні визнали особу винною по іншім епізодам, не вказує на те, що вони взяли до уваги докази з першого обвинувачення. Вони могли повністю відхилити ті докази.
Якщо вірити заголовку, в рішенні ЄСПЛ йдеться про дві справи: в першій – «справу» було «закрито»; в другій – докази з тієї справи були використані проти тієї ж особи «для іншого обвинувачення».
При цьому, автори публікації посилаються на свій переклад прес-релізу ЄСПЛ (див. тут).
З перекладу складається враження, що обвинуваченого нібито було виправдано в суді першої інстанції.
Після цього суддя першої інстанції дозволив присяжним використовувати докази щодо цього обвинувачення для підтвердження інших звинувачень. Присяжні визнали обвинуваченого винним «за рештою трьома обвинуваченнями».
«... після виправдання суддя суду першої інстанції дозволив присяжним використовувати докази щодо цього обвинувачення як підтвердження для інших звинувачень. Присяжні визнали пана О’Ніла винним за рештою трьома обвинуваченнями. Він був засуджений до трьох десятирічних термінів ув’язнення, які він відбував одночасно з довічним ув’язненням за обвинуваченням у вбивстві.»
«Апеляційний суд зазначив, що, незважаючи на те, що була допущена процесуальна помилка під час судового розгляду його справи (суд першої інстанції не мав юрисдикції для його виправдання).»
Насправді ж, в рішенні ЄСПЛ йдеться про розгляд судом присяжних лише однієї справи в одному і тому ж процесі.
В ході розгляду справи, після завершення подання доказів прокурором, захист заявив клопотання «no case to answer» по одному з чотирьох епізодів.
Про процедуру «no case to answer» я писав раніше (див. тут).Замість прийняття рішення про територіальну непідсудність цього епізоду, суддя помилково задовольнив клопотання захисту і «виправдав» обвинуваченого за цим епізодом.
Потім розгляд справи було продовжено (захист представив свої докази по залишившимся трьом епізодам).
Після цього присяжні визнали обвинуваченого винним по цім трьом епізодам.
ЄСПЛ не знайшов порушень прав заявника.
Зокрема, в рішенні вказано, що суддя в інструктажі присяжним не висловлював своєї думки щодо винуватості особи.
Крім того, той факт що присяжні визнали особу винною по іншім епізодам, не вказує на те, що вони взяли до уваги докази з першого обвинувачення. Вони могли повністю відхилити ті докази.
Як відомо, присяжні не мотивують свій вердикт.До речі, про якість перекладу на цьому сайті я вже писав (див.«Снова о Резолюции ПАСЕ о практике заключения соглашений о признании вины»).
Див. також:
- Повертаючись до оманливого заголовка;
