Print Friendly

Ще один приклад некритичного запозичення термінів російськомовних версій нормативних документів МКС.

Прочитав, що “відповідно до Правила 68 процесуальних правил МКС, прокурор та сторона захисту повинні мати «можливість спостерігати за свідком під час здійснення [аудіо або відео] запису» його показань (див. с. 314 звіту про МКС).

Дійсно, це твердження відповідає російськомовній версії Правил («Прокурор, и защита имели возможность наблюдать за свидетелем»).
У процесуалістів може виникнути питання – навіщо сторонам «спостерігати за свідком»?

Я вже писав, що у разі сумнівів, російськомовні версії нормативних документів МКС необхідно звіряти з англомовними.

В цьому випадку, в англомовній версії ст. 68 Правил йдеться не про спостереження, а допит (examination) свідка. 

Print Friendly

У зв'язку з ратифікацією Статуту МКС, проект закону (11484 від 15.08.24) пропонує доповнити ККУ статтею 31-1 яка, очевидно, повинна відтворювати статтю  ст. 28 Статуту.

Стаття 28 Статуту передбачає особливий тип відповідальності за злочини, що підпадають під юрисдикцію Суду. Тобто йдеться не тільки про воєнні злочини.
Стаття виділяє дві групи осіб:

1. Військові командири (commanders) та інші особи, які фактично діють як військові командири.

2. Інше (цивільне) керівництво (other superiors). Ця група може включати міністрів, політичних та інших цивільних лідерів.
Наприклад, Президент Республіки Сербської Радован Караджич був засуджений саме як superior за невжиття необхідних та належних заходів для покарання за геноцид у Сребрениці.
Тому виглядає не зовсім вдалим використання для цієї групи терміну «начальники», скопійованого з російськомовної версії Статуту .

Статут МКС визначає різні стандарти для цих двох груп:

Особи першої групи несуть відповідальність якщо вони знали, або, зважаючи на обставини, що склалися на той час, повинні були знати, що сили під їх командуванням вчиняють або збираються вчинити злочини (ст. 28(a)(i) Статуту).

Особи другої групи несуть відповідальність, якщо вони знали, або свідомо проігнорували інформацію, яка явно вказувала на те, що підлеглі вчиняють або збираються вчинити злочини (ст. 28(b)(i) Статуту).

У проекті ж закону, яким пропонується доповнити ККУ статтею 31-1, таке розрізнення між двома групами чомусь відсутнє.
Згідно з проєктом, як особи першої групи (п. 1, ст. 31-1), так і особи другої групи (п. 2, ст. 31-1) несуть відповідальність, якщо вони «достовірно знали або свідомо проігнорували інформацію, яка явно вказувала на те, що підлеглі вчиняли або мала намір учинити злочини».

До речі, автори запропонованої ст. 31-1 додали в п. 2 термін «достовірно» («достовірно знали»), якого нема ані в Статуті МКС, ані в його україномовній ратифікованій версії.

Див. також «Міжнародне кримінальне право про відповідальність «начальників». Про проект закону проміжнародні злочини».

Print Friendly

Щодо обговорення тлумачення терміну “humanity” в “crimes against humanity”. https://www.facebook.com/volodymyr.yavorskyy.7/posts/1167766857838513

Зокрема, в коментарях можна знайти думку про те, що об’єктом цього злочину є «гуманність», тому йдеться про «людяність».
Також висловлюється думка, що “humanity” означає як людяність, так і людство, тому допустимі обидва варіанти – людство та людяність.

Щодо останньої думки, то достатньо зауважити, що на відміну від «humanity», яке може означати як “mankind” (людство), так і  “humaneness” (людяність), в українській мові такого "універсального" слова нема. Ці слова не є синонімами й мають різне значення.

Про роль перекладачів.

Колишній старший редактор служби російського письмового перекладу Секретаріату ООН Юрій Торопін, вважав, що «разнобой в переводе этого термина [в міжнародно-правових документах], сохраняющийся на протяжении десятилетий, объясняется чисто техническими причинами, то есть компетентностью и условиями работы переводчиков, и предпочтениями русской делегации на переговорах».

Що ж стосується тлумачення терміну “humanity” у міжнародній практиці, можна навести такі приклади:

- Суддя Нюрнберзького міжнародного військового трибуналу Donnedieu de Vabres: поняття "людство" (humankind) є «найбільш відповідним», оскільки воно відносить «злочини проти humanity» до порушень міжнародного права, на відміну від значення, яке походить з німецької мови, а саме menschlichkeit (людські почуття).

- 1986, Спеціальний доповідач Комісії міжнародного права ООН (КМП) Doudou Thiam: «у терміні “злочини проти humanity” слово “humanity” означає людський рід в цілому і в його різних індивідуальних і колективних проявах».

- 1989, КМП: «загальновизнано, що слово “humanity” слід тлумачити як таке, що означає “людський рід”, а не як моральне поняття, протилежністю, якого є «нелюдськість».

- 1989, на тій же сесії, член КМП від СРСР Барсегов: «спустя 30 лет, когда создавался Устав Нюрнбергского трибунала, очевидно, при обратном переводе русское выражение было переведено неудачно. Это создавало предпосылки для оценки Трибуналом всех преступлений с точки зрения «человечности».

- 2017, 2019, КМП у своїх коментарях до проєкту статей про злочини проти humanity знову підкреслила, що «протягом історії мільйони людей стали жертвами діянь, які глибоко шокують совість людства. Коли такі діяння через свою тяжкість становлять кричущі напади на саме людство, вони кваліфікуються як злочини  проти humanity».

- 1996, 1997, Судді МКТЮ (справа Erdemovic): порушення, які підпадають під злочини проти humanity, на відміну від ординарного (ordinary) права, «більше не спрямовані на фізичне благополуччя лише жертви, а на людство в цілому».
«В той час як норми, що забороняють воєнні злочини, стосуються злочинної поведінки злочинця по відношенню до безпосереднього об’єкту захисту, норми, що забороняють злочини проти humanity, стосуються поведінки злочинця не лише проти безпосередньої жертви, але й проти всього людства».

 --------------------

 ----------------

Посилання на відповідні джерела є в моїй журнальній публікації, лінк до якої можна знайти тут: https://interjustice.blogspot.com/2018/11/journal-of-international-criminal.html