Print Friendly

Цікаве питання у ФБ коментарі стосовно «утворення міжнародного трибуналу шляхом укладання договору між країною-жертвою агресії і міжнародною організацією, відповідно до якого трибунал діятиме на основі юрисдикції країни-жертви і переслідуватиме керівництво держави-агресора, яка не є членом цієї організації і не надавала згоди на утворення такого трибунала вирішує цю проблему».

-------------------------------------------------------

Досвід трибуналів ООН показує, що подібні питання обов’язково будуть підійматися представниками захисту при розгляді справ у Спеціальному трибуналі.

В цьому зв’язку можна навести позицію США з цих питань.

Як відомо, США не визнають положення Статуту МКС, які наділяють Суд юрисдикцією щодо громадян держави яка не є учасником МКС (ст. 12.2(а) Статуту).

У Римі делегація США нагадувала опонентам, що Віденська конвенція про право міжнародних договорів встановлює, що договори не можуть бути обов'язковими для держав, які не є їх учасницями, особливо це стосується міжнародних інституцій, заснованих на договорах.
США у Римі нагадувала опонентам, що міжнародні кримінальні трибунали для колишньої Югославії та Руанди були створені Радою Безпеки відповідно до розділу VII Статуту ООН і є допоміжними органами Ради Безпеки.
Вони також нагадували, що Нюрнберзький та Токійський трибунали фактично діяли за згодою держави громадянства підсудних як наслідок актів про капітуляцію, підписаних відповідно Німеччиною та Японією. У випадку Нюрнберга союзні держави також мали верховну владу в Німеччині.

Відповідно до Статуту, юрисдикція Спеціального трибуналу ґрунтується на територіальній юрисдикції України. Можна згадати, що делегація США у Римі підкреслювала, що держава може делегувати свою територіальну юрисдикцію іншій державі в окремих випадках тільки за згодою держави громадянства.