Print Friendly

Знову зустрів термін «ефективний контроль» (в контексті окупації).

Я вже писав, що при такому тлумаченні можна дійти до абсурду: якщо «гауляйтер» управляє регіоном недостатньо ефективно, то й окупації нема.

Насправді ж, у контексті окупації, термін «effective» використовується як один із синонімів до слова «actual» (фактичний).

Згідно з україномовною версією ст. 42,  «Територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.»

Відзначається, що «окупація може бути визначена як effective control над іноземною територією ворожими збройними силами. Це визначення походить із статті 42 Гаазьких правил 1907 року, в якій зазначено, що «територія вважається окупованою, коли вона фактично (actually) перебуває під контролем ворожої армії.»

Міжнародний Суд ООН у рішенні відомому як Wall Advisory Opinion теж нагадав, що згідно зі звичаєвим міжнародним правом «територія вважається окупованою, коли вона фактично (actually) перебуває під владою ворожої армії.»

Оновлення:

- Треба відрізняти effective control над територією (в контексті окупації) від effective control над збройними формуваннями (в контексті міжнародного характеру конфлікту). В останньому випадку можна також зустріти застосування терміну overall control. Див., наприклад, допис у цьому блозі: «Справа MH-17: статус збройних формувань та помилка у факті – позиція нідерландської прокуратури».

- До речі, в україномовній версії Статуту Спецтрибуналу термін «effectively» (стосовно контролю за діями держави) перекладено як «фактично», а не «ефективно» (статті 2 та 4).
Адже інакше, якщо контроль недостатньо «ефективний», то і відповідальності за вчинення злочину агресії нема.