К читателям блога:
Блог В. Точиловского
Блог для тех, кто интересуется вопросами международных уголовных судов и международных стандартов в уголовном процессе.
Блог для тех, кто интересуется вопросами международных уголовных судов и международных стандартов в уголовном процессе.
Translate
17.8.19
Знову про декларацію Верховної Ради щодо юрисдикції Міжнародного Кримінального Суду.
Print Friendly
Схоже, що деякі депутати Верховної Ради до цього часу тішили себе ілюзією щодо схваленої ними декларації про визнання юрисдикції МКС.
Тепер, почувши про можливість ратифікування Статуту МКС, вони лякають можливістю притягнення до відповідальності українських військовослужбовців в разі ратифікації,
Тому можна нагадати про те, як було схвалено декларацію та її наслідки.
4 лютого 2015 р. Рада схвалила декларацію про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду «щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій ‘ДНР’ та ‘ЛНР’».
Напевно депутати, схвалюючи цей документ, були впевнені, що таке формулювання має обмежити юрисдикцію МКС щодо сторін конфлікту.
Але подальший лист Міністра закордонних справ України від 8 вересня 2015 р. до МКС про визнання юрисдикції не містить будь яких «вказівок» щодо того, на які сторони конфлікту поширюється декларація.
Тепер, почувши про можливість ратифікування Статуту МКС, вони лякають можливістю притягнення до відповідальності українських військовослужбовців в разі ратифікації,
Тому можна нагадати про те, як було схвалено декларацію та її наслідки.
4 лютого 2015 р. Рада схвалила декларацію про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду «щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій ‘ДНР’ та ‘ЛНР’».
Напевно депутати, схвалюючи цей документ, були впевнені, що таке формулювання має обмежити юрисдикцію МКС щодо сторін конфлікту.
Але подальший лист Міністра закордонних справ України від 8 вересня 2015 р. до МКС про визнання юрисдикції не містить будь яких «вказівок» щодо того, на які сторони конфлікту поширюється декларація.
«Ukraine accepts the jurisdiction of the Court for the purpose of identifying, prosecuting and judging the perpetrators and accomplices of acts committed in the territory of Ukraine».Дійсно, сам факт визнання державою юрисдикції МКС означає, що суд отримує юрисдикцію «щодо скоєння злочинів» незалежно від того якою стороною конфлікту вони були вчинені.
Адже саме для того, щоб держави не «використовували» МКС вибірково приймаючи юрисдикцію тільки щодо певних сторін конфлікту і була прийнята ст. 44 Процесуальних Правил Суду.
А якщо, мовляв, буде ратифіковано Статут МКС, то це створить «правову підставу для переслідування громадян України».
Так, 27 січня, за тиждень до голосування про схвалення декларації, з'явилось роз’яснення, що Верховна Рада повинна ухвалити постанову «про визнання юрисдикції міжнародного кримінального суду у зв’язку зі збройною агресією Росії проти України з проханням розслідувати воєнні злочини і злочини проти людяності, які чиняться російською стороною».
На думку того ж коментатора, якщо ж Україна ратифікує статут МКС то «це юридичний факт, який створює правову підставу для переслідування громадян України або фізичних осіб, які знаходяться на території України і здійснили міжнародні злочини, у будь-якій ситуації.
Ніякої додаткової згоди на це буде не потрібно, тоді як зараз це разова процедура».
Того ж дня, 27 січня, перший заступник голови фракції БПП в Раді повідомив: «Президент напомнил горький опыт Хорватии и Грузии, когда генералы, защищавшие страну, теперь годами сидят в судах и дают показания. Ведь если мы ратифицируем статут, со временем Россия сможет привезти в Европу каких-то детей из обстрелянных регионов Донбасса и через своих сателлитов, к которым теперь добавилась и Греция, требовать наказания наших военных».
Наступного дня після тих роз'яснень, з’явилось повідомлення (з посиланням на «одного з депутатів») про те, що «РНБО не рекомендувала нардепам голосувати за ратифікацію Римського статуту».
В повідомленні пояснювалось, що Римський статут «ми зараз не можемо ратифікувати, бо росіяни збирають докази “злочинів київської хунти”».
«Може так статися, що якщо ми ратифікуємо статут, а у нас не буде достатньо доказів, повторимо помилку Грузії та Хорватії, де в підсумку вони ж і виявилися винуватими.
Тому поки Україна використовує право одноразового звернення до Міжнародного суду. Тобто на даному етапі приєднання до статуту ризиковано».
Саме після таких роз'яснень (введені в оману?) депутати схвалили декларацію про визнання юрисдикції МКС.
Див. також:
Згідно ст. 44 якщо держава повідомляє Секретарю (Registrar) Суду про свій намір представити заяву про прийняття юрисдикції, Секретар інформує відповідну державу, що подача такої заяви має наслідком визнання юрисдикції щодо злочинів, що мають відношення до відповідної ситуації.Свого часу депутатів ввели в оману, запевнивши, що в разі прийняття «разової» декларації, юрисдикція МКС буде поширюватися лише на тих, на кого вкаже Рада.
А якщо, мовляв, буде ратифіковано Статут МКС, то це створить «правову підставу для переслідування громадян України».
Так, 27 січня, за тиждень до голосування про схвалення декларації, з'явилось роз’яснення, що Верховна Рада повинна ухвалити постанову «про визнання юрисдикції міжнародного кримінального суду у зв’язку зі збройною агресією Росії проти України з проханням розслідувати воєнні злочини і злочини проти людяності, які чиняться російською стороною».
На думку того ж коментатора, якщо ж Україна ратифікує статут МКС то «це юридичний факт, який створює правову підставу для переслідування громадян України або фізичних осіб, які знаходяться на території України і здійснили міжнародні злочини, у будь-якій ситуації.
Ніякої додаткової згоди на це буде не потрібно, тоді як зараз це разова процедура».
Того ж дня, 27 січня, перший заступник голови фракції БПП в Раді повідомив: «Президент напомнил горький опыт Хорватии и Грузии, когда генералы, защищавшие страну, теперь годами сидят в судах и дают показания. Ведь если мы ратифицируем статут, со временем Россия сможет привезти в Европу каких-то детей из обстрелянных регионов Донбасса и через своих сателлитов, к которым теперь добавилась и Греция, требовать наказания наших военных».
Наступного дня після тих роз'яснень, з’явилось повідомлення (з посиланням на «одного з депутатів») про те, що «РНБО не рекомендувала нардепам голосувати за ратифікацію Римського статуту».
В повідомленні пояснювалось, що Римський статут «ми зараз не можемо ратифікувати, бо росіяни збирають докази “злочинів київської хунти”».
«Може так статися, що якщо ми ратифікуємо статут, а у нас не буде достатньо доказів, повторимо помилку Грузії та Хорватії, де в підсумку вони ж і виявилися винуватими.
Тому поки Україна використовує право одноразового звернення до Міжнародного суду. Тобто на даному етапі приєднання до статуту ризиковано».
Саме після таких роз'яснень (введені в оману?) депутати схвалили декларацію про визнання юрисдикції МКС.
Див. також:
Автор
Vladimir Tochilovsky (Владимир Точиловский)