29.8.19
Визначення воєнних злочинів в Статуті Міжнародного Кримінального Суду.
Print Friendly
Зустрів думку про те, що нібито МКС має юрисдикцію щодо воєнних злочинів «лише, якщо були масові та системні вбивства, […] цілеспрямовані напади на мирне населення і на цивільні об’єкти, які не є військовими цілями, тощо».
Мовляв, «не йдеться про окремі злочини з цього переліку, а лише про випадки, якщо ці злочини “систематичні та широкомасштабні”, коли вони є “частиною плану або політики”». (Див. також тут).
Представник Amnesty International також роз'яснює, що такі злочини «повинні мати систематичність, широкомасштабність, спланованість та інше».
Дійсно при обговоренні проекту Статуту МКС кілька держав висловлювались за високий поріг, який би надав Суду юрисдикцію щодо воєнних злочинів «лише тоді, коли вони вчинені як частина плану чи політики або як частина широкомасштабного скоєння таких злочинів».
Але явна більшість делегацій виступали проти будь-якого порогового положення.
Таку ж позицію займали і міжнародні правозахисні НУО.Так, в травні 1998, під час обговорення Статуту МКС, Amnesty International закликала:
Інший приклад:
Прокурор МКС, вивчивши прийнятий Колумбією постконфліктний закон про амністію, прийшла до висновку, що законодавча вимога про те, що відповідальність за воєнні злочини наступає лише якщо вони були вчинені систематично, може призвести до надання амністій особам, відповідальним за воєнні злочини, які, хоча і не вчинялись систематично, але можуть підпадати прі юрисдикцію МКС.
Пізніше ця вимога була виключена з закону Колумбії про амністію.
Схоже, що наведені на початку цього допису роз'яснення ґрунту́ються на тлумаченні ст. 8(1) досудовою Палатою у справі Лубанги (першій справі Суду) в 2006 р.
Однак це тлумачення було згодом переглянуто в наступних рішеннях Палат МКС в інших справах, а також судовою Палатою в тій же справі Лубанги.
Див. також «Знову про декларацію Верховної Ради щодо юрисдикції МКС».
Мовляв, «не йдеться про окремі злочини з цього переліку, а лише про випадки, якщо ці злочини “систематичні та широкомасштабні”, коли вони є “частиною плану або політики”». (Див. також тут).
Представник Amnesty International також роз'яснює, що такі злочини «повинні мати систематичність, широкомасштабність, спланованість та інше».
Дійсно при обговоренні проекту Статуту МКС кілька держав висловлювались за високий поріг, який би надав Суду юрисдикцію щодо воєнних злочинів «лише тоді, коли вони вчинені як частина плану чи політики або як частина широкомасштабного скоєння таких злочинів».
Але явна більшість делегацій виступали проти будь-якого порогового положення.
Таку ж позицію займали і міжнародні правозахисні НУО.Так, в травні 1998, під час обговорення Статуту МКС, Amnesty International закликала:
«Не повинно бути порогу, такого, як вимоги, щоб порушення гуманітарного законодавства в будь-якому виді конфлікту були частиною плану чи політики або частиною масштабного вчинення таких злочинів.»Врешті-решт, було прийнято компромісний варіант, в якому слово «лише» було замінено на слово «зокрема»:
«Суд має юрисдикцію щодо воєнних злочинів, зокрема коли вони вчинені в рамках плану або політики або при великомасштабному скоєнні таких злочинів».
«The Court shall have jurisdiction in respect of war crimes in particular when committed as part of a plan or policy or as part of a large-scale commission of such crimes».У зв’язку з цим, судді МКС у своїх рішеннях неодноразово підкреслювали, що «термін “зокрема” в ст. 8(1) Статуту МКС дає зрозуміти, що існування плану, політики або широкомасштабності скоєння не є необхідною умовою здійснення Судом юрисдикції щодо воєнних злочинів».
Рішення в справах Bemba, Katanga, Mbarushimana, Lubanga.Як було підкреслено в одному з рішень МКС, «відповідно, одне діяння також може означати воєнний злочин, що належить до юрисдикції Суду, якщо він був вчинений у контексті збройного конфлікту та був пов’язаний з ним».
Інший приклад:
Прокурор МКС, вивчивши прийнятий Колумбією постконфліктний закон про амністію, прийшла до висновку, що законодавча вимога про те, що відповідальність за воєнні злочини наступає лише якщо вони були вчинені систематично, може призвести до надання амністій особам, відповідальним за воєнні злочини, які, хоча і не вчинялись систематично, але можуть підпадати прі юрисдикцію МКС.
Пізніше ця вимога була виключена з закону Колумбії про амністію.
Схоже, що наведені на початку цього допису роз'яснення ґрунту́ються на тлумаченні ст. 8(1) досудовою Палатою у справі Лубанги (першій справі Суду) в 2006 р.
Однак це тлумачення було згодом переглянуто в наступних рішеннях Палат МКС в інших справах, а також судовою Палатою в тій же справі Лубанги.
Див. також «Знову про декларацію Верховної Ради щодо юрисдикції МКС».
