Print Friendly

Нещодавно знову зустрів посилання на рішення Верховного Суду 2024 року щодо суб’єктів злочину агресії.

Як наголосив в той час Голова Верховного Суду: «Наше прецедентне рішення щодо суб’єктів воєнної агресії визнано в усьому світі». 

За словами Голови ВС, у зазначеному рішенні визначаються дві категорії осіб, які можуть бути суб’єктами злочину агресії : 

- особи, які «спроможні контролювати або керувати політичними чи воєнними діями»;

- особи, які «здатні чинити суттєвий вплив на політичні, військові, економічні, фінансові, інформаційні та інші процеси у власній державі або за її межами».

Таку позицію, що ґрунтується на тлумаченні статті 437 КК Верховним Судом, навряд чи можна назвати «визнаною в усьому світі». Адже вона суперечить відповідним положенням як Статуту МКС, так і Статуту Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України.

Згідно зі Статутом МКС, як виконавцями (ст. 8 bis Статуту) так і співучасниками (ст. 25.3 bis Статуту) злочину агресії можуть бути лише особи, які «фактично мають можливість здійснювати контроль над політичними або військовими діями держави або керувати ними».

Відповідні поправки до україномовної версії Статуту МКС були прийняті Верховною Радою https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004-10#n2 і ратифіковані Україною. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3909-20#n15 у 2024 році.

Аналогічно, згідно зі ст. 4(1) англомовної версії Статуту Спецтрибуналу, суб’єктом злочину агресії є «особа, яка спроможна фактично здійснювати контроль за політичними чи військовими діями держави або керувати ними, яка планувала, підбурювала, віддавала наказ або вчинила, або намагалась вчинити злочин [агресії]».

A person in a position effectively to exercise control over or to direct the political or military action of a State who planned, instigated, ordered or committed, or attempted to commit, a crime referred to in Article 2 of this Statute shall be individually responsible for the crime. 

(В україномовній версії Статуту, у цьому визначенні чомусь додано сполучник «і» після слів «діями держави або керувати ними»).