10 декабря 2019
Стаття 296(4) ЦК України: захист принципу презумпції невинуватості чи обмеження свободи поширення інформації?
Print Friendly
(См. русскоязычную версию)Згідно п. 4 ст. 296 ЦК України, ім'я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, може бути обнародуване лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї.
Захист принципу презумпції невинуватості?
Можна зустріти твердження, що п. 4 ст. 296 є реалізацією принципу презумпції невинуватості (див., наприклад, посилання).
Відповідно до такого тлумачення, оприлюднення імені особи, підозрюваного або обвинуваченого у вчиненні злочину, порушує цей принцип (див. посилання).
При такому тлумаченні важко пояснити, наприклад, такі повідомлення в прес-релізах МКС:
- Patrice-Edouard Ngaïssona «заарештований за злочини проти людства і воєнні злочини»;Подібні прес-релізи публікувалися і міжнародними кримінальними трибуналами ООН.
- Mohamed Khaled «звинувачується у воєнних злочинах і злочинах проти людства»;
- Ongwen «звинувачується у воєнних злочинах і злочинах проти людства»;
- Al Hassan доставлений в МУС на підставі «ордера на арешт [...] за воєнні злочини та злочини проти людства».
Або взяти, наприклад, повідомлення в провідних ЗМІ про недавній арешт у США Льва Парнаса і Ігоря Фрумана (ділових партнерів Джуліані, донорів виборчої кампанії Трампа):
BBC, The Guardian, The Washington Post, The New York Times, повідомляючи про їх арешт, не тільки називали імена цих осіб, але і детально розповідали в чому їх звинувачують.Саме завдяки міжнародним ЗМІ світ дізнався імена підозрюваних у справі про збитий Боїнг.
Більш того, в прес-релізі окружний федеральної прокуратури США про арешт цих осіб (зрозуміло, із зазначенням імен), викладається зміст обвинувального документа.
Саме з інформації в ЗМІ люди дізналися імена підозрюваних в отруєнні Скрипаль в Великобританії.
У справі про отруєння Скрипалів прокуратура повідомила прізвища підозрюваних і назвала деякі докази їх причетності до вчинення злочину (зокрема, записи камер відеоспостереження).Зрозуміло, що публічна ідентифікація особи в повідомленні про його арешт, про пред'явлені йому звинувачення або підозри не є порушенням принципу презумпції невинуватості.
Цей принцип порушується лише при повідомленні про винність особи у вчиненні злочину до винесення обвинувального вироку.
Наприклад, згідно з практикою ЄСПЛ, існує фундаментальна відмінність між заявою про те, що хто-небудь лише підозрюється у вчиненні злочину, і ясною заявою, зробленому в відсутність вироку, про те, що особа вчинила злочин.Порушення свободи поширення інформації?
Останнє, на думку ЄСПЛ, порушує презумпцію невинуватості, тоді як перше не викликає заперечень.
Очевидно, п. 4 ст. 296 ЦК відноситься скоріше до статті 10 ЄКПЛ та ст. 19 МПГПП.
Так, згідно зі статтею 10 ЄКПЛ, право на свободу вираження поглядів включає свободу отримувати і поширювати інформацію без будь-якого втручання з боку органів державної влади.
Пункт 2 цієї статті допускає обмеження цієї свободи для захисту репутації інших осіб.
Однак, згідно з практикою ЄСПЛ, обмежувальні заходи не повинні перешкоджати участі преси в дискусіях з питань, що представляють обґрунтований суспільний інтерес.
Комітет з прав людини ООН також вказав, що обмеження не повинні бути надмірно широкими. Вони повинні бути пропорційними інтересам що захищаються.
Наприклад, Комітет зазначив, що цінність, яку Міжнародний пакт про громадянські і політичні права надає вільному вираженню думок, особливо висока в умовах публічних дебатів, що стосуються громадських та політичних фігур.
Схоже, що абсолютна заборона на поширення інформації, зазначеної в ст. 296, до винесення вироку порушує ст. 10 ЄКПЛ та ст. 19 МПГПП.
