16 декабря 2017
Про «проценти винуватості людини» та відповідальності прокурора
Print Friendly
На цю пропозицію експерта можна було б не звертати увагу, якщо б вона не отримала розвиток в недавній доповіді експертів.
Минулого року була опублікована пропозиція експерта відправляти будь-кого на лаву підсудних, якщо прокурор вважає, що «50% доказів свідчать про те, що людина вчинила злочин».
Свою пропозицію експерт обґрунтовував тим, що, мовляв, згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури, «тільки-но суд визнає підозрюваного невинним, прокурор автоматично отримує як мінімум догану».
Автор не розкриває яким чином можна визначати процент винуватості.
У всякому разі, така пропозиція суперечить ст. 14 Керівних принципів ООН, що стосуються ролі прокурорів. Вона також суперечить статті 284 КПК, згідно з якою, прокурор зобов’язаний «закрити кримінальне провадження, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати».
Ця пропозиція отримала розвиток в недавній доповіді експертів:
Минулого року була опублікована пропозиція експерта відправляти будь-кого на лаву підсудних, якщо прокурор вважає, що «50% доказів свідчать про те, що людина вчинила злочин».
Свою пропозицію експерт обґрунтовував тим, що, мовляв, згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури, «тільки-но суд визнає підозрюваного невинним, прокурор автоматично отримує як мінімум догану».
Експерт чомусь замовчує, що згідно зі ст. 8 статуту, винесення виправдувального вироку тягне за собою дисциплінарну відповідальність прокурорів тільки «якщо ними в процесі слідства були допущені недбалість або несумлінність».Виходячи зі своєї інтерпретації статуту, експерт пропонує дозволити прокурорам направляти в суд неповно розслідувані справи. Хай, мовляв, суд розбирається.
Автор не розкриває яким чином можна визначати процент винуватості.
У всякому разі, така пропозиція суперечить ст. 14 Керівних принципів ООН, що стосуються ролі прокурорів. Вона також суперечить статті 284 КПК, згідно з якою, прокурор зобов’язаний «закрити кримінальне провадження, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати».
Ця пропозиція отримала розвиток в недавній доповіді експертів:
«Вызывает тревогу также практика негативных последствий для прокуроров за оправдательные приговоры … Эксперты назвали этот фактор одной из причин несоблюдения прокурорами принципа объективности и непредвзятости в уголовном производстве, фактического отказа от поиска доказательств, которые оправдывают подозреваемое лицо.»Схоже тут переплутані причина і наслідок.
