6.3.19
ЄСПЛ про перекладання тягаря доказування і презумпції невинуватості
Print Friendly
ЄСПЛ у своєму рішенні у справі Salabiaku v. France (1988, 10519/83) нагадав, що презумпції факту або права діють у кожній правовій системі. В принципі, ЄКПЛ не забороняє такі презумпції (§8 рішення).
У згаданій справі ЄСПЛ висловився щодо умов узаконення спростовуваної презумпції та перекладання тягаря доказування (т.з. тест Salabiaku).
Зокрема, Суд підкреслив, що презумпції в кримінальному праві вимагають від держави обмежувати їх у розумних межах, які враховують важливість того, що поставлено на карту (знаходиться під загрозою) (§8 рішення).
ЄСПЛ зазначив, що у цій справі національні суди застосували свої повноваження по оцінці доказаності «на підставі доказів, наданих сторонами». А саме, суди вивели презумпцію з факту володіння забороненими товарами, яка не була спростована обвинуваченим.
Відповідно, Суд прийшов до висновку, що презумпція невинуватості в цій справі не була порушена (§30).
При такій презумпції, сторона звинувачення має надати в суді докази того, що масштаби збагачення особи перевищують її законні доходи.
Після надання відповідних доказів, обвинувачений може спростувати це звинувачення, представивши розумне або що заслуговує пояснення.
Схоже, що своє рішення КСУ прийняв, не беручі до уваги позицію ЄСПЛ з цього питання.
Адже вказана презумпція була введена саме через загрози, що становить для України рівень корупції серед високопоставлених чиновників (тест Salabiaku).
Про цю справу йдеться в «On the Take. Criminalizing Illicit Enrichment to Fight Corruption», спільне видання Світового Банку та Управління ООН з наркотиків і злочинності, 2012, с. 31.Дійсно, в Україні, як у кожній правовій системі, існує поняття спростовуваної презумпції, тобто закріпленої в законі норми, що передбачає наявність факту достовірним, якщо не будуть подані докази протилежного.
У згаданій справі ЄСПЛ висловився щодо умов узаконення спростовуваної презумпції та перекладання тягаря доказування (т.з. тест Salabiaku).
Зокрема, Суд підкреслив, що презумпції в кримінальному праві вимагають від держави обмежувати їх у розумних межах, які враховують важливість того, що поставлено на карту (знаходиться під загрозою) (§8 рішення).
ЄСПЛ зазначив, що у цій справі національні суди застосували свої повноваження по оцінці доказаності «на підставі доказів, наданих сторонами». А саме, суди вивели презумпцію з факту володіння забороненими товарами, яка не була спростована обвинуваченим.
Відповідно, Суд прийшов до висновку, що презумпція невинуватості в цій справі не була порушена (§30).
Можна також додати, що у справі Fruni v. Slovakia (2011), ЄСПЛ підкреслив, що боротьба з корупцією може вимагати заходів, процедур і інститутів спеціального характеру.Своїм рішенням КСУ фактично «скасував» введену в законі презумпцію незаконності збагачення, яке особа не може розумно пояснити своїми законними доходами.
Детальніше про цю справу див. «О допустимости создания специальных антикоррупционных судов».
При такій презумпції, сторона звинувачення має надати в суді докази того, що масштаби збагачення особи перевищують її законні доходи.
Після надання відповідних доказів, обвинувачений може спростувати це звинувачення, представивши розумне або що заслуговує пояснення.
Схоже, що своє рішення КСУ прийняв, не беручі до уваги позицію ЄСПЛ з цього питання.
Адже вказана презумпція була введена саме через загрози, що становить для України рівень корупції серед високопоставлених чиновників (тест Salabiaku).
