31 октября 2019
Збройний конфлікт та Закон про боротьбу з тероризмом
Print Friendly
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» 2003 року , «якщо під час проведення антитерористичної операції вимушено заподіяна шкода життю, здоров’ю і майну терористів, військовослужбовці та інші особи, які брали участь в антитерористичній операції, звільняються від відповідальності за цю шкоду відповідно до законів України».
Можна зустріти думку, що, згідно з цим законом, дії осіб, які з 2014 року брали участь в АТО, можуть розглядатись лише в національних судах і не підпадають під юрисдикцію МКС.
Зокрема, згідно з щорічними звітами Прокурора МКС про попереднє вивчення ситуації, «вже на 30 квітня 2014 р. інтенсивність бойових дій між українськими урядовими військами й антиурядовими збройними елементами на сході України досягла рівня, який служить підставою для застосування норм міжнародного гуманітарного права».
(Див. §72 звіту 2018 р., §94 2017 р., та §68 2016 р.)
Таким чином, згідно зі звітами Прокурора МКС, з травня 2014 р. на сході України існує збройний конфлікт до якого застосовуються норми міжнародного гуманітарного права. Той факт, що збройний конфлікт назвали АТО, не змінює його характеру.
Більш того, згідно зі звітами, саме на цей період, припадає більшість випадків ймовірних злочинів.
Так, в §85 звіту 2018 р. вказано, що Офіс Прокурора МКС «зареєстрував понад 1200 випадків ймовірних злочинів, скоєних за період з 20 лютого 2014 року», більшість з яких «мали місце в найінтенсивніший період бойових дій у 2014 і 2015 роках».
До речі, відзначалось, що «оскільки Україна визнала юрисдикцію МКС щодо злочинів, вчинених з початку конфлікту в лютому 2014 р., якщо МКС розпочне розслідування, то особи будуть піддаватися кримінальному переслідуванню, попри будь-які національні положення про амністію» (див. стор. 9 документу (англ)).
Див. також «Терроризм или вооруженный конфликт?»; «Про справу Марківа»
Можна зустріти думку, що, згідно з цим законом, дії осіб, які з 2014 року брали участь в АТО, можуть розглядатись лише в національних судах і не підпадають під юрисдикцію МКС.
За такою логікою під юрисдикцію МКС не підпадають і дії антиурядових збройних формувань. Адже акти тероризму, якщо їх не можна кваліфікувати як воєнні злочини або злочини проти людства, не підпадають під юрисдикцію Суду.Звісно, що таке тлумачення застосовності Закону 2003 р. до подій на сході України не є обов’язковим для МКС і не перешкоджає Суду здійснювати свою юрисдикцію щодо осіб, які брали участь в АТО з 2014 року.
Зокрема, згідно з щорічними звітами Прокурора МКС про попереднє вивчення ситуації, «вже на 30 квітня 2014 р. інтенсивність бойових дій між українськими урядовими військами й антиурядовими збройними елементами на сході України досягла рівня, який служить підставою для застосування норм міжнародного гуманітарного права».
(Див. §72 звіту 2018 р., §94 2017 р., та §68 2016 р.)
Таким чином, згідно зі звітами Прокурора МКС, з травня 2014 р. на сході України існує збройний конфлікт до якого застосовуються норми міжнародного гуманітарного права. Той факт, що збройний конфлікт назвали АТО, не змінює його характеру.
Більш того, згідно зі звітами, саме на цей період, припадає більшість випадків ймовірних злочинів.
Так, в §85 звіту 2018 р. вказано, що Офіс Прокурора МКС «зареєстрував понад 1200 випадків ймовірних злочинів, скоєних за період з 20 лютого 2014 року», більшість з яких «мали місце в найінтенсивніший період бойових дій у 2014 і 2015 роках».
До речі, відзначалось, що «оскільки Україна визнала юрисдикцію МКС щодо злочинів, вчинених з початку конфлікту в лютому 2014 р., якщо МКС розпочне розслідування, то особи будуть піддаватися кримінальному переслідуванню, попри будь-які національні положення про амністію» (див. стор. 9 документу (англ)).
Див. також «Терроризм или вооруженный конфликт?»; «Про справу Марківа»
28 октября 2019
О реалистичной оценке возможностей МУС
Print Friendly
По поводу того, что за 17 лет своего функционирования МУС, по приговорам, вступившим в силу, осудил лишь 3 человека, можно встретить объяснение, что, мол, «государства веками выстраивают системы правосудия и веками достигают их эффективности».
В этой связи, вспоминается, что за такой же период в МТБЮ были осуждены 90 обвиняемых.
Трибунал, в отличие от МКС, был создан на основании Главы VII Устава ООН. Соответственно, МТБЮ имел за собой Совет Безопасности с его полномочиями.
Кроме того, важную роль играла активная поддержка Трибунала отдельными членами СБ ООН.
Представление о МКС как всемогущего всемирного уголовного суда явно не соответствуют его ограниченным возможностям.
Необходимо реалистично оценивать ограниченные возможности МКС. Иначе разочарования неизбежны.
См. также «Кенийское фиаско прокуратуры МУС: урок для Украины?»
и мою публікацію «Objectivity of the ICC Preliminary Examinations».
В этой связи, вспоминается, что за такой же период в МТБЮ были осуждены 90 обвиняемых.
При этом, требования к справедливости правосудия в трибунале были не ниже, чем в МКС. Достаточно сказать, что трибуналом было оправдано 18 обвиняемых.Одна из основных причин низкой эффективности МКС — его институциональная слабость. Именно это во многом обусловливает неэффективность следствия, в частности, проблемы в сборе доказательств.
См. например, «Кенийское фиаско прокуратуры МУС: урок для Украины?» в этом блоге.
Трибунал, в отличие от МКС, был создан на основании Главы VII Устава ООН. Соответственно, МТБЮ имел за собой Совет Безопасности с его полномочиями.
Кроме того, важную роль играла активная поддержка Трибунала отдельными членами СБ ООН.
К примеру, в марте 1997 года США воздержались от голосования в МВФ по кредиту Хорватии на сумму 486 млн долларов, как сигнал Хорватии о передаче обвиняемого Aleksovski Трибуналу.
После того, как Aleksovski был отправлен в Гаагу, в июне 1997 года США одобрили кредит Всемирного банка на сумму 13 млн долларов.
В июле 1997 года по инициативе США был приостановлен 30-млн кредит Всемирного банка на сумму 30 млн долларов и 40 млн транша Хорватии.
В октябре 1997 года 10 боснийских хорватов, обвиняемых в военных преступлениях, добровольно сдались Трибуналу.
Через четыре дня после этого, МВФ выпустил два транша на общую сумму 78 млн долларов кредита Хорватии.
Представление о МКС как всемогущего всемирного уголовного суда явно не соответствуют его ограниченным возможностям.
Достаточно посмотреть, за какие международные преступления были осуждены за 17 лет Судом те 3 человека (все из Африки):
- Al-Mahdi: Осужден, согласно соглашению о признании вины, в соучастии в умышленном нанесение ударов по историческим достопримечательностям и зданиям, предназначенных для целей религии (военные преступления).
- Lubanga: Осужден за использование детей в возрасте до 15 лет в участии в боевых действиях (военное преступление).
- Katanga: Осужден за пособничество в совершении военных преступлений и преступлений против человечества во время нападения на поселок 24 февраля 2003.
Необходимо реалистично оценивать ограниченные возможности МКС. Иначе разочарования неизбежны.
См. также «Кенийское фиаско прокуратуры МУС: урок для Украины?»
и мою публікацію «Objectivity of the ICC Preliminary Examinations».
Про реалістичну оцінку можливостей МКС
Print Friendly
З приводу того, що за 17 років свого функціонування МКС, за вироками, що набрали чинності, засудив лише 3 особи, можна зустріти пояснення, що, мовляв, «держави століттями вибудовують системи правосуддя і століттями досягають їхньої ефективності».
Крім того, важливу роль вигравала активна підтримка Трибуналу окремими членами РБ ООН.
Уявлення про МКС як всемогутнього всесвітнього кримінального суду явно не відповідають його обмеженим можливостям.
Див. також «Кенийское фиаско прокуратуры МУС: урок для Украины?»
та мою публікацію «Objectivity of the ICC Preliminary Examinations».
В цьому зв’язку, пригадується, що за такий же період в МКТЮ було засуджено 90 осіб. Вимоги щодо справедливості правосуддя в трибуналі були не нижчі, ніж в МКС. Досить сказати, що трибуналом було виправдано 18 осіб.Одна з основних причин низької ефективності МКС — його інституційна слабкість. Це багато в чому обумовлює неефективність слідства, зокрема, проблеми в зборі доказів.
Див. наприклад, «Кенийское фиаско Прокуратуры МУС: урок для Украины?»Трибунал, на відміну від МКС, був створений на підставі Глави VII Статуту ООН. Відповідно, МКТЮ мав підтримку Ради Безпеки з її повноваженнями.
Крім того, важливу роль вигравала активна підтримка Трибуналу окремими членами РБ ООН.
Наприклад, у березні 1997 року США утрималися від голосування в МВФ щодо кредиту Хорватії на суму 486 млн доларів, як сигнал Хорватії про необхідність передачі Трибуналу обвинуваченого Aleksovski.
Після того, як Aleksovski був відправлений до Гааги, у червні 1997 року США схвалили кредит Світового банку на суму 13 млн доларів.
У липні 1997 року за ініціативою США був зупинений 30-млн кредит Світового банку та 40-млн траншу Хорватії.
В жовтні 1997 року 10 боснійських хорватів, обвинувачуваних у воєнних злочинах, добровільно здались Трибуналу.
Через чотири дні після цього, МВФ випустив два транші на загальну суму 78 млн доларів кредиту Хорватії.
Уявлення про МКС як всемогутнього всесвітнього кримінального суду явно не відповідають його обмеженим можливостям.
Достатньо подивитись за які міжнародні злочини були засудженні за 17 років Судом 3 особи (всі з Африки):
- Al-Mahdi: засуджений, згідно з угодою про визнання вини, у співучасті у вчиненні воєнних злочинів — умисне завдання ударів по історичних пам’ятках та будівлях, призначених для цілей релігії.Треба реалістично оцінювати обмежені можливості МКС. Інакше розчарування неминучі.
- Lubanga: засуджений за воєнний злочин — набір дітей віком до 15 років і їх використання для участі в бойових діях.
- Katanga: засуджений за пособництво у вчиненні воєнних злочинів та злочинів проти людства під час нападу на село 24 лютого 2003.
Див. також «Кенийское фиаско прокуратуры МУС: урок для Украины?»
та мою публікацію «Objectivity of the ICC Preliminary Examinations».
